" А іноді така печаль
охопить душу, аж заплачу..."
(Т.Г. Шевченко)
Пісню слухала про думи:
"Думи мої, думи..."
Артем і Надія співали Шевченка.
Артем і Надія просили у Неньки,
Аби прихистила дітей.
Співають про час, у якому
Знов думи тривожні
І бути НІКИМ
В цьому часі не можна.
І ти, якщо крила ростив
Біля серця свого,
Щоб легко літати,
І навіть, посеред пітьми,
То час цей настав.Злети!
Щоб кращі світи спустити на Землю.
Бо ті, які в серці сплітали сітки
З думок нечистивих,
Заплутались в них і себе полонили.
Тепер, що є сили,
Ні, не рвуть свої пута -
Світ обплутують ними.
Скільки літ зло рядилось в добро
І теж посміхалось.
Але ...світ проґавив:
Потвору прославив,
Годував, ублажав і множив...
Та ті, хто ростив собі крила,
Що можна літати посеред пітьми,
Злітають,
Літають,
Ті пута рубають...
Тепер розумію, чому так сказав
Великий Поет:
..." Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу...отоді я
І ліси, і гори-
Все покину , і полину
До самого Бога
Молитися...а до того
Я не знаю Бога."
Він рідну домівку, свою Батьківщину
Не нищив, не зрадив, і не продав.
Свій край поневолений
Звільнити не міг,
Та в серці своїм носив Україну,
Як свій Оберіг.
А ми?..
Артем Пивоваров
Дорофеєва пісня "Думи"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970400
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.01.2023
автор: NikitTa