Говори мені, говори…

Говори  мені,  говори  мені,  говори
голубині  слова  —  найніжніші  зізнання  свої.
І  нехай  наші  зими  вибілюють  давні  мости,
по  яких  несподівано  швидко  ми  з  весен  прийшли.

Заспівай  мені,  заспівай  мені,  заспівай,
відшукай  ту  єдину  до  серця    стежину,  той  плай
між  горами  щоденних  турбот,  між  скелинами  справ,
щоб  світилися  душі  потужністю  в  сотні  заграв.

Шепочи  мені,  шепочи  мені,  нашепчи
ті  слова,  що  ніколи  й  нікому  не  розповісти,
ті  слова,  що  насичують  світлом  клітини-світи
і  пробуджують  жінку,  як  землю,  аби  зацвісти.

Обійми  мене,  обійми  мене,  обійми!
Хай  вже  іній  в  волоссі  і  скрипнула  юність  дверми.
Обміняю  шаленість  жаги  на  грайливість  тепла,
щоби  радість  кружляла-дзвеніла...  чи  просто  була.

Таня  СВІТЛА
02.2022  р.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970177
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.01.2023
автор: Таня Світла