Знов випадково зустрілись в мережі
Двома словами на обох '' онлайн''...
Він той- хто будував високі вежі.
Вона для нього виткана із тайн.
Короткі фрази'' як життя'', ''нормально'',
А хотілось написати - "знаєш...
Я досі пам'ятаю нас детально''
А він - '' віршами ти зігріваєш''.
Та час назад не повернути, точно...
Могли би разом,щоб усе на двох.
Та долею закладено порочно,
Лиш інколи згадати обидвох.
Колишні друзі вже не гріють душу,
Той, хто торкнусь до серця, є не друг...
Не посадити їм любові ружу,
Бо доля в вас така.... луна навкруг...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970081
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.01.2023
автор: Незламна