Вразливе сьогодення напомацки блукає.
Юдоллю покотилася пошепту луна.
Хтось падає у прірву, хтось пнеться вгору плаєм*.
Сучасності картина невтішна та сумна.
У сутінках химеристих бликає гасниця,
Лампадка у куточку мигтить мов світлячок.
В танок зійшлися тіні у бганкових* спідницях.
Полискує свічадо* від полум'я свічок.
Знеструмлена буденність пришпилена до часу –
Готує хтось вечерю з ліхтариком в руці,
Управно маневруючи в темряві мов яструб
Між тістом та пательнею й стопкою млинців.
Вразливе сьогодення у вир подій пірнає.
Ядучою пота́лою* стелиться імла.
А не́гурова будучність* бачся поза раєм,
Бо бу́дучину* сяйну затьмарила пітьма.
Здається, що лишилось піввидиху-піввдиху –
Потворник навіжений буття руйнує вщент.
Але надія квітне мов пролісок під снігом,
А мрії тішать серце флюїдовим дощем.
11.12. 2022
*ПЛАЙ (діал.) - стежка в горах.
*БГА́НКА (розм.) - зморшка або складка на чомусь.
*СВІЧА́ДО (заст., поет.) - дзеркало або підвісний свічник для багатьох свічок.
*ПОТА́ЛА - лихоліття, лихо, біда.
*НЕ́ГУРА (діал.) - туман.
*БУ́ДУЧНІСТЬ (рідко) та БУ́ДУЧИНА́ (рідко) - майбутнє.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969614
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.12.2022
автор: Олена Студникова