День погожий стояв. У мережках берези.
Весняніли святково на небесному тлі.
Раптом білий туман переважив терези.
Закрутився весь світ в білосніжній імлі.
Снігова заметіль. Кришталеві вруна.
На зелених гілках білосніжний янтар.
Розчаруй мене мила, бо любов твоя згубна.
Із полону звільни спопеляючих чар.
Ніби пломінь троянди, твої губи медові.
То отрута вони, то спасіння моє.
Білий сніг на весні, білий сніг на любові.
І у серці моїм білосніжно стає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969324
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.12.2022
автор: Йосип Петрик