СПОВІДЬ

Я  не  зрікаюсь,  Господи,  тебе:
І  серце  все  моє  тобі  належить.
Любов  моя  сягає  до  небес,
Де  стерлись  всі  умовності  та  межі.
Я  рву  неправди  вузи  назавжди,
До  тебе  йду  крізь  згарища  епохи,
Ступаю  в  предків  пам’яті  сліди,
Які  мене  ведуть  до  Перемоги.
Горять  в  вогні  війни  календарі,
Таких  святих  у  жодного  народу
Нема.  Я  бачу  лики  кобзарів:
Вони  слізьми  вимолюють  Свободу.
Я  не  торгую  вірою,  як  ті
І  не  ділю  її  на  чорну  й  білу,
Живу  й  умру  на  цій  землі  святій,
Аби  вона  воскресла  у  неділю
Від  ран  і  горя,  від  страшних  утрат,
Від  зрадників  і  ницих,  від  роzії.
Люблю  тебе  ще  більше  во  стократ!
Чекаю  в  Україні  на  Месію!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969319
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.12.2022
автор: Шостацька Людмила