За мотивами повісті М. В. Гоголя
«Ніч перед Різдвом»
Іронічне
2 варіант
Чоловік потрапив в пастку.
Треба черевички.
Не потерпить він поразки.
Любить молодичку.
Чув Вакула про царицю.
Повагався трохи…
Геть відкинувши дурниці,
Вирушив в дорогу.
Запорожці* підсобили,
Козаки завзяті.
Він поїхав разом з ними
Втілювати зáдум.
Вартові стоять, придворні.
Розкіш та прикраси.
Полягали у поклонах,
Їй підвладні маси.
В Катерини запитання…
Відповіді чемні.
В коваля одне прохання:
Черевички треба.
Засміялася цариця.
Про своє згадала.
«Із любовної криниці
Часто попивала».
Хай радіють молодята!
Дівка, мабуть, гарна.
Та й пішла в свої палати…
Добре, жити в парі.
Тож юнак зрадів без міри.
Полетів додому.
Разом з ним – надія й віра.
Не піддався злому.
А Оксана геть змарніла,
Шкодувала дуже.
Хай їм грець, цим черевичкам!
Серце ж – небайдуже!
Покохало, калатало
Так несамовито!
Що вже думати – не знала…
Раптом вщух і вітер…
До віконця линув місяць…
У дверях – коханий.
Ой, які ж там черевички!
Парубок він знаний.
…Теплі погляди, обійми…
На порозі свято.
Почуттів нестримне зілля!
Всім би скуштувати!
***
…У Різдво напередодні
(Певне, це рука Господня)
Скільки було дива!
Обкотила й нас сьогодні
Емоційна злива!
Будьмо всі щасливі!!!
20.12 – 21.12. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969174
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.12.2022
автор: Вікторія Лимар