Вітер сіє поля лободою,
Де росли золотаві жита,
Чорнозем сполосало війною,
Замінована стогне земля.
Чорний ворон кружляє і кряче,
Сірим мороком стелить туман,
У руїнах згорьовано плаче
Чорнобаївка, Бахмут, Лиман.
Смерть безжально махає косою,
Україною сунить орда,
Небо плаче щоденно сльозою,
В нас сумна цьогоріч коляда.
Заніміли Гостомель і Буча,
І Херсон кожен день у вогні,
Україна - то рана болюча,
Чорним вишита на полотні.
Приспів.
Переможемо і зміцніємо,
Ми відродимося з вогню,
Землю зоремо і засіємо,
Заживем у своїм краю,
І волошками, синьоокими
Заквітчаємося в житах,
Честь і воленьку, славну доленьку
Ми прославимо у віках.
Автор Зоя Журавка
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969014
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.12.2022
автор: Зоя Журавка