А ти , як лебідь без лебідки
Зустрічаєш сонечко в самоті.
Ти, поглянь цвітуть незабудки
Сяють зорями на твоїм путі.
Я мила живу, лиш тобою!
Не можу забути твоїх очей.
Колись ,ти йшла поруч зі мною
Світила зіркою серед ночей.
За вікном ллє дощ, скоро зима-
Спалені мости у наше літо.
Шукаю наш рай, тебе нема...
Холодом проймає душу вітер.
Вже впав перший білий- білий сніг
На ньому мої слова кохання.
Квітне до твоїх ніг снігоцвіт
Дарує тобі квіти прощання.
На білім снігу мої сліди
Зима викарбувала шрам в душі.
Таку, як ти не можу знайти
І пишу для тебе листи вірші.
Ти , приходиш гостею у сни
У тім раю з тобою щасливий.
Що я не відпускаю, прости!
Тужу без пари, як голуб сивий.
СИДЖУ НА БЕРЕЗІ МОРЯ
Я сиджу на березі моря
Дивлюсь, як гасне сонечко в цю мить.
Наді мною небо просторе
І слухаю дзвін, як море шумить.
Як я самотня в небі одна
Над морем біла чайка кружляє.
Летить на пристань висот сумна
Вечірню зіроньку зустрічає.
Розлилося море в октави
Дзвенить дивна музика луною.
Сонечко зайшло у заграви
Вечір плечі обніма рукою
Гасне сонечко немов життя
Морська хвиля твої сліди змиває.
Плаче моя душа , як дитя-
Тут на березі тебе шукає.
О чайки, чайки білі птиці!
Ви, стрічаєте з моря кораблів.
Немов маяк вночі - зірниці
Несіть мої думи до ясенів.
Там в гаю співає соловей
Звеселяє душу у Дністрянки.
Серце пташкою рветься з грудей
Шукаю розраду у співанки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968645
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.12.2022
автор: Чайківчанка