💙💛
Ну от ми сильні - з образу світлини...
Дружини й доньки, мами і сини...
Нас не бентежать пасма сивини
і не страшать затемнені вітрини.
Ми стали половинками чужих...
Незнаних доти, голосу не чувши
та у молитвах й разу не забувши,
щодня у Бога просимо за Них...
Ми стерпимо пітьму, холодні ночі,
діставши ковдри, пледи і свічки -
нехай Вам сяють воску маячки
і гріють тіло виплакані очі...
#Людмила_Мартиненко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968617
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.12.2022
автор: Людмила Мартиненко