Коли я встигла в тебе закохатись,
Невже у всьому винен листопад?
Хіба так можна щиро посміхатись,
Під музику ворожих серенад?
Німа байдужість ріже мою душу,
Тебе я проклинаю і люблю,
Та скільки ще ночей не спати мушу,
Бо ти не маєш й крапельки жалю.
Моя рука в твої руці - світає…
Давно така щаслива не була,
Морозний візерунок зацвітає,
Мені б хоч іскру від твого тепла.
Чи будемо холодною зимою
Коханням гріти наші вечори?
Та раптом попрощаємось з тобою,
Вогонь із мого серця забери.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968339
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.12.2022
автор: Аліна Голик