Якось уранці будинки
Позабували спросоння
Витерти з вікон пилинки,
Вимити двері-долоні.
Крізь димарі видихали
Решту нічного спочинку.
Птаство дахами скакало:
Хвостики, крила, пір'їнки.
Птаство скакало по даху,
Дзьобало дещо поживне:
Зернятко, мертву комаху,
Крапельку крові калини.
Моститься лапка пташина
На підвіконні старому.
Де ж то поділась людина?
Чом не виходить із дому?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967620
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.12.2022
автор: Юлія Красіна