Ти була не схожа на себе.
Тоді ти була на краю.
Зап‘ястя тремтячі,
Грім нижче неба
Грозою вдаряв, без жалю.
Ти була не схожа на когось.
І сама не тонула виною.
Ти боялась всього,
Що б тобі не здалось.
Тоді справді була лиш собою.
Ти сльозами вмивала лице,
Тобі страшно від себе було.
У мокрих зіницях
Він бачив усе
І мовчки тебе пригорнув.
Гроза залишалась із нами.
А губи твої оніміли.
Він зробив би усе,
Тільки б ти не лишала.
Тільки би ти не тремтіла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967212
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2022
автор: Анна Стейша