Коли не хочеться вперед ніяк іти
В душі, мабуть, в цей час шкребуть коти,
А виявляється то не коти, а кішки,
Але від цього нам не легше, ані трішки.
Отож,
Потрібно нам зайти до тої зали
В якій би нам щасливу п'єсу показали,
Нас спонукатиме вона до нових дій
Бо після цього вже не зможемо без мрій.
Коли ж за успіх свій ми вип'ємо коньяк.
(Вистава то була, чи чарівний копняк?)
Нізвідки,
Раптом думка в мізки залетить
І ми подякуємо Богу у цю мить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967072
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2022
автор: Зелений Гай