❄Я б так хотіла не про війну... про сніг...
Дрібно сьогодні кружляв у моєму місті...
Знаєш, йому тут багато вділили місця,
щоб забілив усе і під ноги ліг.
Тихо бажаю, щоб сніг лоскотав дітей.
Сипав, а їм веселішає вже й від того...
Рясно тупочуть, плетуть між дерев дорогу,
і голосять незліченність сніжних ідей.
Не про війну... та в душі розійшлась метіль...
Як там вони? І чи сніг таки ліпше зливи?
Сміхом дзвенять звідусіль дітлахи щасливі.
Якби можливо під сніг заховати біль...💙💛
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967060
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2022
автор: Людмила Мартиненко