Пожирає Чумацький Шлях,
Проковтнувши, галактики цілі,
На просторих небесних полях -
В нього хижі, нестримані цілі.
Що для нього мала Земля,
Що у космосі ледве помітна? -
Беззахисна, як немовля,
Між планет даленіє, блакитна.
Безпощадно руйнує те,
Що бар'єром здалось, - невблаганно,
І народжує золоте.
Бути вічним йому притаманно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966883
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.11.2022
автор: Lana P.