Нарешті кружляє сніг у сквері,
Замітає до осені стежки.
Зима крокує в своїй манері,
Розкидає білосніжні сніжки.
Зима танцює з вітрами,
Та холодить наші серця.
Зупинилась біля брами
І сипле снігом без кінця.
Вона стукає у наші двері
І хоче кавусю смакувати.
Писати поеми на папері
І у парк піти відпочивати.
Зима не тішить снігами,
Бо у нас йде клята війна.
Орда б'є нас батогами,
Це така свободи - ціна...
А час залікує наші рани,
І армія звільнить нас від орди.
І зазвучать гучні барабани,
Запросять до урочистої ходи.
©: Віктор Варварич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966699
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.11.2022
автор: Віктор Варварич