- Ну, як Ти, люба?
- Та, іще, жива… Тільки, краса
у вирій, відлетіла
Обпечене, лице і голова
долоні, руки!
Майже, усе тіло
Чорняві кудрі, що, ти
так любив
Рукою пестити
І те, війна забрала.
- Сокóле, мій!
Ти, чуба підпалив
і бров, нема…
- Так, ти ж, уся, палала!!!
Воно, як бахнуло!
Пів хати на друзки.
Я
вила кинув і побіг…
Та тільки, ноги
уже, не ті
Бо, в щасті і в біді
Пройшли з Тобой
ми
не легкі, дороги.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966066
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2022
автор: Максим Шелест