Нависли хвилі яшми золотої
Над берегами роздумів живих.
Клубились тісно, мов у сховку Трої.
Плечем плеча торкаючись. Між них
Витав собор. Не вибрано. Невинно.
Вимощував у звивинах пішник.
Думки пелéнив і горнувсь дитинно,
А наостанку, визрівши, в щось зник...
Марія Дребіт
15.11.2022 Португалія
фото з нету
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965717
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2022
автор: VIRUYU