Я тебе порівняла з листком,
Що злетів так легенько із вітів,
Занотую душевним рядком,
Ніби сон чарівливого літа
Милий сад, що вже втратив вбрання
Дивовижно пожовкле красою,
Так мабуть і проходе життя,
А ми ще й не жили їз тобою
Пробігає, як літо й весна,
Відлітає, як птахи у вирій,
Зникла ніжно чарівна краса
І вже небо зовсім і не синє
Чом збігає, куди так летить,
Що забуло в краях тих далеких?
А краса і вітає й бринить -
Скоро знов повернуться лелеки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965668
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2022
автор: Наталі Косенко - Пурик