Хазяйнує листопад,
Одягнувся в теплий одяг,
А у небі зорепад,
За мить, дуже дивний погляд.
Де це хмари,? От дива!
Враз до вітру, промовляє,
А чи так, часто бува?
Осінь що, знову дрімає?
Не порядок! Дам наказ,
Її маєш розбудити!
З нею в парі, станцюй Джаз,
Постарайся подружити.
Я люблю… темні хмари,
Посвищи, хай погуляють,
Нехай дощ, проллє чари,
Хай листочки політають.
Земля –диво. У красі,
Нехай осінь змінить одяг,
Снять листочки, у росі,
Хоча й буде сумний погляд.
Має буть, все до діла!
Як мороз, ляже легко,
Заіскрить… фарба біла,
Тож зима, уже близько.
Ти виконуй, наказ мій,
Аж насупив чорні брови,
І перечити не смій!
Я пройдуся... до діброви.
07.11.2022р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965243
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.11.2022
автор: Ніна Незламна