У зиму листопад узяв білет.
Хоч не хотів… Усе йому зарано…
Дістав картатий з кашеміру плед –
Піклується про вогняну кохану.
Красуня бродить між сумних алей,
І мріє: як закінчиться робота,
Чекають вдома тиша і глінтвейн.
Тепло. І очі милого навпроти.
А що руда – не дівчина хіба?
Її краса стількох приворожила!
Під настрій сипле краля сяйвом барв,
А люди кажуть: осінь – дуже мила.
Брунатне листя – одяг горобин.
(Осінній дощ їм фарбою нахлюпав!)
Хоч вітер шубу з дуба і оббив –
Та осінь взолотила діду чуба.
Буває, що стає красуні зле –
Сльота і холод стануть діставати,
Вона мерщій – в добротний теплий плед,
В міцні обійми друга-листопада…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964944
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.11.2022
автор: Білоозерянська Чайка