У застійному навозі

Душа  людини  в  росії  здавна  поневолюється
Під  пливом  зла  піддається  голодної  ерозії.
...Мораль  ,  інтелект  у  покорі,  як  огірки  в  розсолі.
Юрба  непокірлива  живе  в  застійному  навозі.

Вона  не  усвідомлює  існування  горя,  війни.
Неначе  ненаділена  мисленням...  Скований  розум.
Істота  невідчуває  саму  себе,    все  як  нині...
Скорилась  цій  долі,  де  крізь  над  нею  ярмо  корони.

Активний  початок  морального  зла  -  мовчання,  вражда.
Це  засіб  для  досягнення  цілей  горстки  владних  істот...
Тут  постає  питання  про  законність,  що  творить  орда?
І  легітимність  судження  хворих  людей  ,  їхніх  турбот.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964706
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2022
автор: Маг Грінчук