Долівка – надміцний зв’язок
Із матір’ю-землею.
У хаті – аромат пасок,
І ладану з єлеєм.
Татарське зілля та чебрець
Прикрасять свіжу глину.
Молитву каже панотець –
Слова – до серця линуть.
Червона призьба в чистоті,
В доріжках домотканих.
Злий дух навідатись хотів –
Та не пройти незваним.
… Ведеш розмови про життя –
І млієш мимоволі:
Ось – личко соняшник простяг,
Он – стьожка бараболі…
Із глечиків – німий патруль,
Зорить із тину вдаль він.
Згадав бувальщину стару –
Розповідає мальві.
Сьогодні – сум нас підстеріг:
«Коли ж і де схололо?!»
Родинна хато-оберіг,
Замкни від злих сил коло!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964686
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2022
автор: Білоозерянська Чайка