Злий хлопчик, він має на ці відчуття всі причини.
Він вчився з дитинства, виціджував з мами любов.
З безмежних щедрот світ йому не подасть і мачини.
Йде вкотре по колу, спіткається, падає, й знов.
Вселяю під ноги йому свою ніжність даремно,
Намарне нашіптую мудрі про велич слова.
Дитинства обра́зи, то скарб, що плекає він ревно.
Холодна матуся – гріх тяжчій ніж чорна вдова.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964661
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2022
автор: Пісаренчиха