День новИй почався з сонця,
Враз загорівся горизонт.
Проміння ринуло в віконце,
А я зловила цей момент.
Зібрала промені у жменьку,
Як оберіг у люту зиму.
І заховаю його в скриньку,
І до зими повільно йтиму.
Йду обережно, не спіткнутись,
Бо кожен промінь - діамант.
Теплом з тобою поділюся,
На зло зимі оцій й вітрам.
Хоч сонце вище вже підбилось,
Мороз за руки все ж хапає.
От тільки б скринька не розбилась...
Зима повільно наступає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964493
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.11.2022
автор: Н-А-Д-І-Я