Видиме є тимчасовим.
Вічне те, що поза ним
Познайомлю тебе з ним.
В вічність прагнемо душою,
Справи йдуть в слід за тобою.
Тінь душі залишиться в любові
Засіяє лиш в труді.
Праця душ то є смиріння,
Топка безмежного добра,
Праця наша - то дрова.
Ми поліна, ми те полум'я в печі,
Світла тепла ми промінці.
За смирінням йде терпіння.
Від терпіння досвід розширяє простір.
В просторі надія сяє.
Все базується на вірі, здійснюєм так наші мрії.
Задум Бога постигаєм, ой, як мало ми ще знаєм.
І чим більше віддаєм - тим багатшими стаєм.
Коли близьке ми щось втрачаєм,
То сильнішими стаємо, мудрість з болем нам дається.
Так, віками все ведеться.
Побудь поряд ти зі мною.
Бодрствуй тілом і душою.
Тебе я радо зустрічаю,
Промінням Сонця обіймаю.
Видиме є тимчасовим.
Вічне те, що поза ним
Познайомлю вас я з ним.
Одне одному служіть, щиро, віддано любіть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964426
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2022
автор: oreol