Вже паморозь довкіл вдягла в шляхетний,
У благородно-зоряний жупан.
По нім торкоче, нитьми шов блакитний,
Карбункулово-лицарський тарпан.
Гаптує долю та голчить стихію,
У винятковій силі мчить у даль.
Ніхто не мож його спинити мрію -
Знайти під сонцем волі пектораль!
Марія Дребіт
30.10.2022 Португалія
фото з нету
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964199
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.10.2022
автор: VIRUYU