Відмовитись від того, що колись хотіли досягнути
За ради забаганок власних у момент відповідальний
Коли потрібно пам’ятати не про себе лиш, збагнути
Як буде потім на душі, але урок завжди безжальний
Відкинути та заперечити усі бажання бо так треба
І в голові думки кружляють в пошуках натхнення
Між тим що хочеться і маємо усе триває ворожба
На виході немає спокою і знову лиш одне безсоння
Позбутися хоча б на мить хотілося думок, бажання
Відкрити очі та побачити лише відтворення своїх
Вони все переслідують із дня у день та хвилювання
Затягують петлею серце іще більше не чуючи других
Лиш заперечення того, що з нами коїться вже варте
Того, щоб змусити себе знов переглянути відверто
Бажання ще не чуть, не залишаючи зовсім безлисте
Спинить потрібно знищення того, що ще не стерто
І кожна мить яку втрачаємо у цім бою ми за свободу
Побачимо у снах своїх які знов кожну ніч болять
Та не дають спокою серцю і душі, приносять шкоду
Бо хочеться відчути спокій поки наші тіла сплять
Відлуння знову кожен день нас б’є іще сильніше
Щоб не робили ми і як би не фартило нам, все не таке
Врізається і запереченням своїх невдач все глибше
Наздожене іще усіх відношення в свободі нелюдське
Та якщо бути тим ким доля присудила в бою бути
Тримать удари, що вона наносить кожен життя день
Ми зможемо усі страждання в гордості своїй втопити
І стерти назавжди для долі пострілів з сердець мішень
28.10.2022 (Яресько Я.М).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964191
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.10.2022
автор: Ярослав Яресько