Благаючи, тяжко працював віл на своєї землі.
Недоїдав, часто із плуга у віз перепрягався.
Недосипав, тягнув та тягнув із останніх сил, до сліз.
Як раб працював... Чернозем на нього хмуро поглядав.
Ось здибався з волом олень благородний і спитав:
- Заради чого жили надриваєш, себе калічиш?
- Та як заради чого? Для дітей стараюсь ,не спроста...
В ім'я їхнього майбутнього світлого. щасливого.
- А я своїх вчу самостійно собі харч добувати,
І щоб здоровими зростали та добро у світ несли,
Щоб трутнями не були мої мужні оленята.
...Не можна гратися в життя, бо в нього треба влитися!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964089
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2022
автор: Маг Грінчук