Якби ж я тільки вмів
Сказати кілька вдалих слів,
Я б розповів життя історію,
А не чиюсь, чужу теорію.
Я б розповів про доброту,
Про серця жилку золоту,
Про те, що в серці так болить,
Про що душа вночі кричить.
Але не вмію, тож мовчу...
Лиш чиєсь ім'я прошепчу
Тієї рідної людини,
Що пригорне, немов дитину...
Так ніжно, міцно, так як хочу,
У серці зразу затріпоче
Я, немов котик, притулюсь,
Бо втратити її боюсь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964087
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2022
автор: Liliashon