На пасіку забрів Ведмідь,
Косолапий любить мед.
Бачить: вулики стоять,
Соти з медом... Як не взять!
Вчули бджоли небезпеку
Приготовились в атаку,
Ласуна того зустріти
Ще й добряче проучити.
Та Ведмідь у нас - Герой!
Що там бджоли! Вулик той
Ухватив, мерщій несе,
Хоче меду... Ну, і все!
Бджоли тряску ту відчули,
Миттю в оборону стали :
Жалять в ніс і лізуть в очі,
Ведмідь вулик неохоче
Кидає... У ліс біжить,
Під кущі заліз, дрижить.
Бідоласі аж до ранку
Снилась бджілок прочуханка.
- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -
Ласуна нам шкода, діти...
Не гоже красти,
Вмій просити.
А матимеш лиш забаганку, -
Потрапить можна в прочуханку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964069
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2022
автор: Галина Лябук