Ой чого в зеленім саду горішок всихає -
Кожен має свою пару, а йому немає?
А йому немає, хоч красивий, буйнолистий:
І стрункий, і високий, в міру гонористий.
В міру гонористий ще й горнеться до вишні
Задивляється на неї молоду та пишну.
Молода та пишна у червонім намисті
Відхиляє його руку і наміри чисті.
І наміри чисті, й милі слова кохання,
Які витьохкують в душі до самого рання.
Ой, вишенько, змінюй норов - молодість не вічна,
Змахне крилом, як та птаха – усе мимолітне...
Вона гордою зросла, а він – на вдачу твердий,
Чи ж то бути їм у парі, якщо двоє вперті...
Не допоможе буйний лист й червоне намисто
І кохання не розквітне, коли нема хисту.
В.Ф.- 30. 09. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963018
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.10.2022
автор: Веселенька Дачниця