Уві сні я побачив свій край…

Уві  сні  я  побачив  свій  край,
Позолочене  зорями  тло.
У  півмісяця  лугу  розмай
Сіє  в  стомлену  душу  тепло.

Розстеляється  сиза  імла
І  дзинчать  у  роях  комарі.
Тінь  загаслого  дня  побрела
Через  м’яти  кущі  у  дворі.

Над  болотами  жаб’ячий  дзвін,
Гомонять  у  траві  цвіркуни.
На  порозі  стою  я  один
Серед  ночі  в’язкої  луни.

Перелискує  срібло  хмарин,
Що  у  висі  пливуть  де-не-де.
Ген  на  овиді  кілька  хатин  –
Мріє  з  вікон  жаріння  бліде.

Сумовито  голосить  сова
З  почорнілих  горіхових  крон.
У  відраді  моя  голова
І  не  знає,  що  це  лише  сон...

[i]28.ІV.22  р.[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962715
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.10.2022
автор: Прозектор