Одного дня до вусатого таргана прийшов в гості гнойовик і каже:
– Добрый день!..
Прывэт, – відповів тарган.
І давай гнойовик розказувати таргану сумну історію, про те, що його знайома гусінь потрапила в біду і заплуталася в якомусь коконі.
– – Ой, бэднэнька, канешна нада памагать, – покачав вусами тарган.
– – Я первый пойду, а ты за мной, – сказав жук-гнойовик.
І от ці два горе-герої йдуть рятувати гусінь. Скакали вони біля кокона, скакали, кидали чим могли. Всі комахи, які пробігали повз них, казали, не чіпати кокон, але хіба до цих «розумників» можна достукатися. Аж раптом кокон проклюнувся, розколовся і з нього вилетів метелик. Подивився він навкруги, помітивши гнойовика і таргана, промовив:
– – Для чого ви кидалися? Мене не треба рятувати, я просто з гусені переродився у метелика.
Метелик не став чекати відповіді і полетів собі над пшеничними полями до блакитного неба. Можливо метелик залишиться назавжди один, але краще самому, ніж залишитися із гнойовиком і тарганом. А от ті двоє залишилися при своєму, ну, ви самі знаєте з чим залишився гнойовик, а з чим – тарган.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962506
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.10.2022
автор: Masha Syv