Мінотавр війни
таврує поля мінними
таврує людей каменями
в осерді
передзадишеного часу
вода болю крапає
спалахами
вогнями
стихійними сірниками
капризного хлопчика
перестиглого
мено -міно- паузою
гнилої
опухлості
порожнечі
/замінника серця/
вода волі розливається
розширокою річкою
гірською міцною
Топить.
каменяри дорослішають
/не.звичайний народе/
по.хвили.нно
гартується кожен
діти..
..старшають
на очах
не плачуть
пророслим корінням
обіймають
землю
мати
і захищають
кожне
Тепле
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962460
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.10.2022
автор: мелодія сонця