Хай час іде без упину,
Я пам'ятаю, прелюбий,
Як по зім'ятім обрУсі
Котились кислі мурелі.
Ти брав мене, як ружину,
Незаперечно та грубо.
В несамовитому русі
Злітали зойки до стелі.
Ти важко цмулив повітря,
З рамен стікало солоне,
Ярило поспіхом гулькав
У присмеркову ожину.
Нехай нам буде по вірі
У наш талан на долонях.
Нехай простить невістулька,
Що ми на ній ворожили.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962174
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.10.2022
автор: Юлія Красіна