Сльотливй день, осінній, йду стежиною,
На мить задумалася, під калиною,
Червоні кетяги, прозорі краплинки,
Дива природи, чарівність, намистинки.
Зелен - листочки, як підтримка – долонці,
Іще не втратили свій колір на сонці,
Захист від вітру, щоби нагоду мати,
Від буревіїв, злив, болей не сприймати.
Дарить природа, нам свої чисті ліки,
Червоні ягоди - оберіг наві́ки,
Це ж для землицій матінки -України,
Щоб щастя й радість, мали усі родини.
Сльотливий день, не раз дивує мене світ,
Вже повертаюся, додому, до воріт,
Міленький дощ, на душі трепітно чомусь,
Ледь посміхнулась, на калиноньку дивлюсь,
Яка то мужність, приймать сюрприз погоди.
04.10.2022р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962008
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.10.2022
автор: Ніна Незламна