Стільки сліз навбирала земля,
Сатані тільки того замало.
На всю голову хвора русня,
Просувається далі зухвало.
Хрести ставить безглузда війна...
Хіба шкода їй кожного серця?
На табличках синів імена,
Стогне матір,
Душа в небо рветься.
Тільки їм не минеться той день,
Не залишаться в нашій оселі.
Очі, серце, печінка - мішень,
Окупанта нам треба гамселить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961624
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.10.2022
автор: Grace