Коли б діждатися пори...
Почути гамір дітвори
В садках чи біля школи,
Щоби лунав дзвіночком сміх,
Смішив і радував усіх
Малих, старих навколо...
Натомість, сльози, а не сміх.
Неначе, маєм якійсь гріх...
І це вже не осінній сон,
Горить, здригається земля,
А вже десь плаче немовля...
І чути скрізь пекельний стон...
Бо маємо воєнний стан.
Чи був то пан, чи вже пропав...
Якщо козак - до зброї встав,
То битиме до скону!
Шануєм славне ЗСУ!
Славім Тероборону!
Щоб закінчили цю війну!
Здобули Перемогу!
Дай, Боже їм підмогу!
Щоб знов лунав дитячий сміх
І ми зустріли всіх живих,
І всі прийшли додому!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961602
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.10.2022
автор: tatapoli