( вірш до картини.
Кордон росія- Казахстан)
Він біг вперед, куди й не знати,
О, спаси Боже! Рідна мати!
На цей світ нащо народила?
Мені знущань - терпіть не сила!
Та від війни, як же сховатись,
Не маю й думки, щоб здаватись!
Люди втікають… он на авто,
Звичайно мають, доларів сто.
А мені ж бідному студенту,
Чекать найкращого моменту,
Нехай і пішки, хоч під дощем,
Душа страждає, під серцем щем.
Хоч кров по жилах, товче в скроні,
Хай ніч і день я на кордоні,
Та вірю вирвуся із пастки!
Імла осіння, холод- капкан,
Киплять емоції, як вулкан,
Надія гріє, що все ж втечу,
Хоча і нині,я весь тремчу.
Та мабуть трохи і поплачу,
Знай, повернуся, не пробачу!
Навіщо Ідол, почав війну,
Нащо спаплюжив мою весну,
Та час настане, я відомщу!
За всі страхи й зламані роки!
30.09.2022р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961367
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.09.2022
автор: Ніна Незламна