настають недолугі часи, ―
так сказав посланець диявола, ―
заощаджуйте ваш алкоголь,
бережіть, як зіницю ока.
поховайте його якомога,
а найкраще: десь закопайте.
так нас ввели в спокусу,
й ми згуртувалися тут.
рівно об одинадцятій
прибув генерал-губернатор:
на мене чинили тиск,
чутки про таку загрозу
поширилися блискавично,
записую вас до елітної
національної гвардії.
то сідлайте ж, ви, хлопці, коні,
та викликайте підкріплення.
ми зібралися, сотня сильних,
в цій залі з високою стелею,
щоб відслужити бучний молебень;
ми ухвалимо наш історичний
мимовільний сухий закон,
і до біса ці всі алкоголі,
це гемонське трійло, панове!
підтяглася кіннота;
ми стали запекло рубатися
в карти та в доміно;
резерви лишалися обіч.
перше ми випили за здоров'я
рідних, близьких, ворогів та друзів;
далі ― заради бога, за славу його навіки.
вже почали знемагати,
та, на щастя нам, надійшла
п'ята колона підкріплення
хвилями: перша й друга.
ці новобранці, хоч їх
і призначив сам президент,
боягузливо, та наполегливо
штурмували і вікна, й двері,
та нам було все одно.
на ранок ми опинилися
в дуже скрутному становищі.
де воно, враже зілля?
згинуло, згинуло все!
хлопці, рахуйте пляшки,
й перевірте за специфікацією:
я не вірю, що ми ― вже в пеклі,
де немає чим похмелитися
demon alcohol, nazareth
https://www.youtube.com/watch?v=_gQumKUmWlE
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961332
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.09.2022
автор: Buster