На сонце вікнами
В своє щось віримо,
В лінійках зігнутих
Над світом летимо…
Чи винні щось кому?
Свободи порівну,
А світу цю пітьму
Даруєм ворону.
Відкриті душі є,
Всі на семи вітрах,
В минулім мрії десь,
В життєвих ми слідах…
Аршином всіх одним
Не змір, тече вода…
Прости, а не вини –
Лиш Бог всьому суддя…
28.09.202 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961141
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2022
автор: Променистий менестрель