Хто ми такі?
Чужинці в цьому світі.
Слова крихкі
в пихи горять суцвітті.
Ми хто? І де?
Під сонцем яке місце
тебе знайде?
Не треба оком їсти
(воно сліпе)...
На мить би де присісти.
Життя скупе
на час - летить зі свистом
і, промайне.
Лиш спогади зоставить.
Згадай мене -
твій погляд не лукавить.
Хто ми такі?
Для чого і навіщо
слова крихкі
горять пихою й вище -
ген понад хмар
злітають димом правди?
На тротуар
з небес ущент... назавжди.
І не знайти,
І ще раз не прожити...
Зніміть бинти
із ран планети. Жити...
Зніміть! Вони -
Забруднені - не го́ять.
Мовчать сини,
А мами чорні ходять.
Ми хто такі?
Чужинці в цьому світі.
Слова крихкі
в скривавленім суцвітті
уже навік,
але не ми почуєм.
Прожили вік -
цю ніч ще заночуєм...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961110
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2022
автор: Ксенія Фуштор