Розпахлася осінь то яблуком стиглим,
То сливою сивою в чистій росі,
Заглянула в сад вона не на гостини,
А щоби добавити шарму красі.
У плахту багряну прибралась калина,
Із кетягів пишний вінок одягла.
Спіткнулось об явір «курли» журавлине
Й журбою війнуло, що в серце лягла.
Уже й алича у новім сарафані.
Махнула рукою услід журавлям.
«Ніколи вона не була така файна,» –
Пишалась красою її і земля.
4.08.2022.
Ганна Верес Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960982
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.09.2022
автор: Ганна Верес