Мов заблукалий промінець
Який торує шлях до світла
Щоб потім знову на кінець
З ним возз'єднатись непомітно
Неначе серце, що увись
Постійно прагне до любові
А потім падає униз
І починає все по-новій
Немов бурхливий океан
Що пробивається крізь кручі
Знання проб'ється навіть там
Де навкруги піски сипучі!
1 вересня 2022 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960935
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.09.2022
автор: Чорнобривець