Вірш написаний в 2011році і опублікований тут,
набув нині іншого значення і глибини...
І змінився звісно, під впливом останніх подій.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286910
[b]Я думала з тобою важко…
Та ми були зовсім не ті…
Ти був для мене - горда пташка
У тому мирному житті…
Усе змінилося так стрімко-
Ти не на відстані руки.
А пам’ять поверта сторінку
Щасливі миті, дні, роки!
Мені без тебе дуже важко…
Здається іноді що гину.
Та знай, красива горда пташко –
Тебе! Ніколи не покину!
Бо так ніхто не приголубить,
Не гляне в мої очі.
Ніхто не скаже так що ЛЮБИТЬ!
Та я й не хочу!
Ти там на сході, де найважче…
Тримаєш небо, як титани.
Моя душа без тебе плаче
І лине птахом крізь тумани.
Бо ти - єдиний в моїм серці
Я не кривлю душею.
Я недарма пообіцяла –
Навік бути твоєю!!!
Усе ми здужаєм – я знаю!
І сили й твердості нам стане
Я тебе люблю! Я чекаю!!!
І Перемоги час настане!
Любов і віра все здолає
Ото ж тримайся Доле!
Для мене кращого немає
Як Ти СОКО́ЛЕ!!!́[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960560
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2022
автор: Людмила Лайтер