Утопія (18+)

Під  час  війни
Люди  миру  чекають
Критика  й  страх  повсюду,  навколо
Замкнуте  хочуть  створити  нам  коло

Щира  підтримка,  добрі  слова
Віра  й  надія,  щоб  в  серці  жила
Під  час  війни  потрібно  добро
Добрі  новини  й  душевне  тепло

Героїв  чекаєм,  вірим  і  ждемо
Мир  ми  вдихаємо  в  кожному  сні
Він  лиш  потрібен  тобі  і  мені
Ми  з  ворогами  одного  ж  бо  роду

Славяни  вони,  славяни  є  й  ми
Влада  сусаніних  ними  керує
Стадо  баранів  нашу  землю  тупцює
Хто  ще  живий  мене  хай  почує

Мирно    додому  нехай  він  мандрує
Прикази  надали  нам  вороги
Ми  ж  не  скоти,  були  ж  як  брати
Скільки  під  ніж  за  царя  можна  йти  ?

Людство  віками  чекає  героїв
Хто  поведе  за  собою  до  бою
Хто  чистий  серцем
Хто  нас  кохає

Тих,  що  життя  на  Землі  ӡахищає
Страшну  війну,  хто  відведе
Вони  не  говорять,  вони  не  лякають
Вони  ж  бо  кордони  не  закривають

Пута  вони  обривають  людські
Ми  ж  бо  не  вівці,  досить  стригти
Ми  родились  для  святої  мети
Скільки  ярмо  це  можна  тягти  ?

Вони  не  тирани,  не  можновладці.
Вони  не  за  себе,  а  за  народ.
Вони  миру  оплот.
Підчас  війни  вони  як  зорі.
І  кожен  з  них,  то  наш  герой.

І  нас  веде  він  за  собою.
Не  заставляє  воювати
Та  кров  людську  знов  проливати
Він  йде  домівку  захищати

Він  сам  іде,  він  серед  нас
А  то  керують  кермачі
Самі  ж  бо  в  бункерах  сидять
Їх  віли  ж  досі  не  горять

Герой  усе  роздасть  народу
Здобуде  у  бою  свободу
Все,  що  було  верне  народу
Націй  різних  більш  не  буде

Лише  добрі  й  щирі  люди
Ми  не  будемо  ділити
Просто  будем  в  мирі  жити
Бо  домівка  в  нас  одна

Планета  Яра  є  вона
Рай  то  наш  є  спільний  дім
І  достатньо  місця  всім
Не  потрібно  нам  царів,  тунеятців  та  банкірів

Досить  кров  людську  вже  пити
За  рахунок  людей  жити
Ті,  хто  зараз  за  кордоном
Хай  ідуть  за  кораблем

Досить  нам  бариг  терпіти
І  Монако  їх  кормити
Можемо  й  самі  ми  жити
І  ресурсів  досить  всім

Не  потрібно  лиш  царів
Хочуть  знову  воювати
Замки  ,  віли  відберіть
І  за  вітром  їх  пустіть.
 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960248
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.09.2022
автор: oreol