(пісня)
І
Через біль, через кров, через горе й страх,
Я несу міх життя на своїх плечах.
В нім усе, що змогла я серцем вберегти -
Боже, дай мені сил донести.
ІІ
Йду в світи між сирен та гарячих сліз,
Жде мене чужина сивиною кіс.
Заплету їх в вінки та вкраплю маками,
Боже, дай мені сил не плакати...
Пр.:
Ти зачекай, ти зупинись, моя дорого!
Дай озирнусь, дай поклонюсь рідним порогам!
Дай зачерпну в пам'ять вічну любов!
Дай в Україні побачити знов:
Неба блакить, жито в полях, зоряні зливи,
Птахи душі, сонця дощі, люди щасливі...
Все перейду на стежинах зневір!
Я повернусь! Ти мені тільки ВІР!
ІІІ
А ВОНА мене жде і кричить з руїн:
"Ти неси до людей серця передзвін!
Хай звучить у світах правда молитвою!
Кожен крок хай стане битвою!"
Марія Дребіт Португалія
16.09..2022
фото з нету
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960194
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.09.2022
автор: VIRUYU