Три вербички, три сестрички,
Зросли біля броду.
Милувалися красою,
Дивлячись у воду.
Одна іншій посміхались,
Тріпочучи віттям.
Одна в клена закохалась,
А дві інші в вітра.
Як кохання розділити?
Не знали сестрички.
Хто сльозою буде вмитий?
Запитать в водички.
Тихо мовила водичка,
Це питання часу.
В щасті буде та вербичка,
Поділиться власним.
Посварилися вербички,
Бо щастя бажали.
Незаміжні дві сестрички,
В житті сумували.
Обманув обох їх вітер,
Він кохав берізку.
Обіймав її за віття,
Радують вже дітки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960153
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2022
автор: Валентина Ярошенко